Голосування з антикорупційних питань та етики суддів Верховного Суду в Палаті представників Конгресу США допоможе відновити авторитет Сполучених Штатів

Шановні колеги, партнери, відвідувачі сайту Програми USAID «Нове правосуддя»,

До Вашої уваги пропонується переклад статті судді Марка Л. Волфа «Голосування з антикорупційних питань та етики суддів Верховного Суду в Палаті представників Конгресу США допоможе відновити авторитет Сполучених Штатів». Переклад здійснено спільними зусиллями Програми Американських Рад «Відкритий світ» та Програми USAID «Нове правосуддя». Оригінал статті доступний на вебсайті NBC News.

Стаття присвячена комплексному законопроекту H. R. 1, голосуванням за який відбулось 3 березня в Палаті представників Конгресу США. Мета законопроекту – запобігання неетичній поведінці обраних посадових осіб, включаючи президента і віце-президента, а також суддів Верховного Суду. Крім іншого, проект закону H. R. 1 передбачає запровадження кодексу поведінки для суддів Верховного Суду США, оскільки вони є єдиними федеральними суддями, на яких наразі не розповсюджується кодекс суддівської етики.

Про автора: Марк Л. Волф – суддя Окружного федерального суду в штаті Массачусетс, Голова організації Міжнародні Ініціативи Доброчесності (Integrity Initiatives International).

Голосування з антикорупційних питань та етики суддів Верховного Суду в Палаті представників Конгресу США допоможе відновити авторитет Сполучених Штатів

Законопроект передбачає запровадження кодексу поведінки для суддів Верховного Суду США, які наразі є єдиними представниками федерального судового корпусу, на яких не розповсюджуються правила такого кодексу.

Перед невдалим військовим переворотом з метою усунення Реджепа Таїпа Ердогана з поста президента Туреччини в 2016 році я працював з керівниками турецької Академії правосуддя. Вони були чесними, талановитими суддями, яких надихала спроможність суддів у Сполучених Штатах бути безсторонніми та незалежними від президента. Серед іншого, я говорив своїм слухачам про важливість дотримання процедури і відкритості судових проваджень та рішень суду для ЗМІ та громадян, як це відбувається в США, оскільки це є способом забезпечення підзвітності суддів перед громадськістю.

Наступного після спроби перевороту дня Ердоган заарештував всіх моїх турецьких колег і майже 3000 інших суддів і прокурорів за списками, підготовленими ще до перевороту, за те, що вони нібито входили до терористичної мережі. Мої колеги повідомляють, що багато суддів померли у в’язниці, деякі скоїли самогубство. Інші були ув’язнені на декілька років, а хтось і досі перебуває у в’язниці, в той час як Ердоган закріпив свій контроль над суддівством.

Усунувши чесних, незалежних суддів, Ердоган ув’язнив тисячі професорів, журналістів і політиків. Все це вкладалося в певну схему. Трьома роками раніше прокурори висунули звинувачення в корупції проти членів Кабінету Ердогана і опублікували запис з метою викрити Ердогана в тому, що він наказав своєму синові винести десятки мільйонів готівкою з його будинку до того, як його обшукають. Ердоган швидко позбувся цих прокурорів.

По суті, суддів та прокурорів в Туреччині переслідували за прагнення бути схожими на суддів та прокурорів у Сполучених Штатах, чия незалежність є частиною системи стримувань та противаг, необхідної для захисту від зловживання владою з боку виборних посадових осіб, що є важливим для демократії. Тяжка доля наших турецьких колег є нагадуванням про історичне значення Сполучених Штатів як надихаючої моделі, і про незліченну кількість людей у всьому світі, які мають мужність втілювати наші переконання в своїх країнах.

Судді, яких переслідують в Туреччині та інших країнах, мають надихатися голосуванням членів Палати представників Конгресу США, що відбулося у середу (3 березня), за комплексний законопроект, відомий як H. R. 1, метою якого є запобігти неетичній поведінці обраних посадових осіб, включаючи президента і віце-президента, а також суддів Верховного Суду. Серед іншого, законопроект передбачатиме запровадження кодексу поведінки для суддів Верховного Суду, які є єдиними суддями в США , на яких не поширюються вимоги кодексу етики.

Як повідомляє Центр правосуддя Бреннана, «За останні два десятиліття майже всі члени Верховного Суду піддавалися критиці за поведінку, яка є забороненою для інших федеральних суддів. Йшлося про участь «в партійних зібраннях та фандрейзингових заходах, отриманні коштовних подарунків або оплачених подорожей, висловлювання політично-забарвлених коментарів на публічних заходах та в ЗМІ, а також відмова від самовідводу в справах за наявності конфлікту інтересів, як особистого, так і фінансового характеру».

Легітимність Верховного Суду залежить від впевненості суспільства в тому, що його рішення ґрунтуються на принципах, а не на політичних міркуваннях. Справедливо чи ні, але цю впевненість було підірвано рішеннями, які сприймалися як втілення певних політичних переконань, а також політично обумовленими обуреннями, що супроводжували процедуру затвердження в Сенаті деяких членів Верховного Суду на посаду. Кодекс поведінки суддів Верховного Суду підвищить довіру громадськості до їхніх рішень.

На додаток, оскільки Сполучені Штати постійно адвокатують за прозорість як засіб запобігання неправомірній поведінці і корупції, довіру до судової системи США всередині країни і за кордоном буде зміцнено, якщо Верховний Суд за законом буде зобов’язаний транслювати свої слухання і якщо закон дозволятиме трансляцію судових процесів в федеральних судах нижчих ланок. Сенатори, які безуспішно пропонували таке законодавство раніше, тепер можуть відновити свої зусилля у роботі над законопроектом H. R. 1.

Однак для того, щоб Сполучені Штати залишалися моделлю демократії, що надихає інших, необхідно зробити набагато більше, ніж вдосконалення положень щодо Верховного Суду. Нове законодавство визнає це, оскільки воно покликане «посилити етичні норми для державних службовців та запровадити інші антикорупційні заходи з метою зміцнення нашої демократії.» Ці заходи включають в себе вимогу до президента та віце-президента оприлюднювати свої податкові декларації, забороняючи їм отримувати вигоду від державних витрат і загалом вимагаючи від них дотримуватися тих самих етичних стандартів, що і всі інші державні службовці. На додаток, законопроект також включає заходи, спрямовані на захист проти іноземного втручання в американські вибори.

Однак Сполучені Штати повинні зробити більше, ніж просто виправити недоліки в своїй демократичній системі, з тим щоб відновити свій авторитет на міжнародній арені. Як справедливо визнала Саманта Пауер, висунута президентом Джо Байденом на посаду глави Агентства США з міжнародного розвитку, автократи і популісти зараз знаходяться на підйомі, і вони майже завжди корумповані. «Корупція – це головна точка вразливості для автократів», – зазначила Пауер. У всьому світі громадяни бажають бачити, що корупція і беззаконня розслідуються незалежними органами, і це є головним принципом, який відстоюють Сполучені Штати».

З огляду на це президент Байден визначає основними полюсами своєї зовнішньої політики поширення демократії і боротьбу з корупцією. Серед іншого, він пообіцяв скликати в цьому році саміт на підтримку демократії, з тим щоб мобілізувати зобов’язання інших країн по «боротьбі з корупцією, захисту від авторитаризму і просуванню прав людини в своїх власних країнах і за кордоном».

Критики, однак, стверджують, що через розлад в американській демократії, що призвів до безчинства в Капітолії і другого імпічменту президента Дональда Трампа, Сполучені Штати більше не мають права повчати інші країни. Вони стверджують, що було б контрпродуктивно і навіть лицемірно з боку президента запрошувати такі країни, як Туреччина, Угорщина, Польща і Філіппіни — «всіх союзників або партнерів США, на чолі яких стоять лідери, які зробили помітні кроки в бік від демократії». Таким чином, стверджують критики, Саміт президента Байдена не на часі.

Однак події, які викликали цю критику, насправді роблять саме цей час ідеальним для проведення саміту в Сполучених Штатах. У цьому саміті повинні брати участь демократичні союзники, такі як Канада і Велика Британія. Якщо необхідно запросити лідерів Туреччини та інших, здебільшого не демократичних, країн, то за столом повинно бути місце для громадян, які борються там за демократію.

Саміт повинен бути таким, на якому Сполучені Штати прагнули б вчитися, а не тільки керувати. Виклики демократії в цій країні сьогодні знайомі багатьом у всьому світі. Наприклад, як пояснив професор Єльського університету Тімоті Снайдер в книзі «Про тиранію», Україна в 2013 році швидко і ефективно відреагувала на російську дезінформаційну кампанію, спрямовану на підрив її президентських виборів, в той час як Сполучені Штати не поспішали визнати і спробувати спростувати аналогічні зусилля Росії в 2016 році. Снайдер мудро дійшов висновку, що «оскільки багато чого з того, що відбувається [в Сполучених Штатах], знайоме решті світу з недавньої історії, ми повинні спостерігати і дослуховуватися».

Сполучені Штати можуть і дослухатися, і очолювати процес. В Сполучених Штатах існують потужні незалежні ЗМІ, що викривають корупцію, а також неупереджені судді, які притягують до відповідальності навіть президентів. Ми часто обираємо на високі державні посади тих, хто бореться з корупцією, і підвищуємо інших до суддівських посад. (Я сам був призначений федеральним суддею після того, як був головним федеральним прокурором, що переслідував корупцію в державних органах в штаті Массачусетс). І, незважаючи на заворушення в Капітолії, світ знову став свідком мирного переходу влади, який був би неможливим в країнах, керованих авторитарними клептократами.

Тим не менш, одного прикладу Сполучених Штатів недостатньо. Сполучені Штати повинні продемонструвати свою прихильність до тих за кордоном, які прагнуть, щоб самодержавні клептократи були притягнуті до відповідальності. Сполучені Штати повинні, наприклад, внести зміни до Закону про корупційні дії за кордоном, з тим щоб уможливити переслідування клептократів, які вимагають хабарів, а також компаній, які їх дають. Крім того, Сполучені Штати повинні підтримати зростаючий рух за створення Міжнародного антикорупційного суду, який спрямовує організація Міжнародні Ініціативи Доброчесності (Integrity Initiatives International), яку я очолюю. Такий суд міг би стати справедливим форумом для переслідування корумпованих лідерів, які тримають під контролем судочинство в країнах, якими вони керують, – а отже, судом останньої інстанції, подібним до Міжнародного кримінального суду, але відмінним від нього.

Деякі турецькі судді були звільнені з в’язниць та вдалися до небезпечних втеч в інші країни. Вони були стурбовані подіями в Сполучених Штатах після президентських виборів 2020 року.

Зараз вони заохочені озвученими намірами президента Байдена просувати ідеї демократію і боротися з корупцією на міжнародному рівні і скликати саміт, щоб спонукати інші країни приєднатися до нас в цих зусиллях.

Сполучені Штати вже давно надихають цих суддів та багатьох інших не тому, що вони досконалі, а тому, що вони належним чином сприймаються як віддзеркалення прагнень надати цілісність своїм демократичним принципам. Тепер у Сполучених Штатів є можливість відновити свою відданість доброчесності та надати нової наснаги й енергії своєму нескінченному прагненню заслужити і зберегти свою репутацію нації великої надії для усього світу. Ініціативи президента Байдена мають потенціал це втілити.