Команда Програми USAID «Нове правосуддя» виступила на круглому столі щодо судової реформи в країнах з перехідною демократією

24-25 лютого представники Програми USAID «Нове правосуддя» – заступниця керівника Програми Наталія Петрова та юридичні радники Анна Сухова, Ольга Ніколаєва та Святослав Ткачук – були запрошені виступити з презентаціями про український досвід під час онлайн круглого столу на тему: «Судові реформи у перехідних демократіях».

Захід було організовано Групою Незалежних Правників (GIL) Грузії за підтримки Проєкту USAID «Сприяння верховенству права в Грузії» (PROLoG), який впроваджується Інститутом управління Схід-Захід (EWMI).

Крім представників Програми USAID «Нове правосуддя» власним досвідом поділилась Галина Чижик, експертка Центру протидії корупції.

Захід зібрав юридичних спеціалістів та експертів з 14 країн  – з Грузії, Словенії, Словаччини, Чехії, Польщі, Угорщини, Литви, Сербії, Албанії, Іспанії, Італії, Франції, США та України.

Мета заходу – поділитися досвідом країн перехідних демократій у виробленні рекомендацій щодо дієвих судових реформ. В рамках заходу учасники могли проаналізувати різні моделі функціонування судових інституцій та ефективність судових реформ у країнах, які борються із судовим корпоративізмом, неформальним впливом на суддів, корупцією й не належними дисциплінарними провадженнями проти суддів.

Під час круглого столу обговорювались питання щодо:

  • функціонування судових рад, суддівського врядування, уникнення концентрації влади всередині судової системи;
  • дисциплінарної відповідальності суддів;
  • методів перевірки доброчесності кандидатів у судді, відкритості співбесід з кандидатами на посаду судді, політичного впливу на процес призначення суддів;
  • викликів, які існують у державі щодо незалежності суддів та сприяння культурі незалежності суддів;
  • інструментів забезпечення незалежності суддів і судової влади;
  • рівня довіри громадськості до судової влади, ролі засобів масової інформації, а також дій, які судді можуть вживати для сприяння незалежності та надійності судової системи.

Анна Сухова, юридична радниця Програми USAID «Нове правосуддя», поділилась із присутніми станом справ з дисциплінарними провадженнями щодо суддів в Україні – які процедури передбачено законодавством, які є прогалини у цьому питанні та які кроки робляться на сьогодні для покращення ситуації. Зокрема, у своїй презентації Анна розповіла, які ініціативи Програма USAID «Нове правосуддя» запроваджує для вдосконалення системи дисциплінарної відповідальності суддів в Україні. Робота ведеться над розробкою змін до законів та нормативних актів, а також адвокації їхнього затвердження. До того ж, Програма сприяла появі на сайті Вищої ради правосуддя (ВРП) електронної форми дисциплінарної скарги.

Тему участі громадськості у здійсненні контролю за суддями та їхньою доброчесністю представила заступниця керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова. У її презентації йшлося про важливість забезпечення гарантій незалежності суддів й успіхи конституційної реформи 2016 року щодо цього в Україні, законодавство, що регулює підзвітність суддів, повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), питання створення й виклики функціонування Вищого антикорупційного суду, роботу Громадської ради доброчесності та Громадської ради міжнародних експертів. Пані Наталія звернула увагу слухачів, що судді мають заповнювати не тільки декларації про доходи, але й про родинні зв’язки і про доброчесність, які потім розміщуються на сайті ВККС для загалу. Тим не менше, справжній контроль громадськості над доброчесністю суддів став можливим лише за умови впровадження в українське законодавство ґрунтовних антикорупційних норм.

В процесі оновлення складу Верховного суду – Громадська рада доброчесності – з підстав не доброчесності та неналежної професійної поведінки зупинила у конкурсі 51 кандидата, – зазначила пані Наталія. – При формуванні Вищого антикорупційного суду на конкурс до нього подались 446 кандидатів на 38 посад – до першої інстанції на 27 посад та до Апеляційної палати на 11 посад. Але після того, як Громадська рада міжнародних експертів застосувала до цих кандидатів заздалегідь визначні критерії перевірки на доброчесність, в конкурсі взяв участь лише 71 кандидат.”

Святослав Ткачук, юридичний радник Програми USAID «Нове правосуддя», розповів присутнім про реформування судової системи й добору суддів в Україні. Давши слухачам роз’яснення щодо структури судової системи та судового врядування в Україні, пан Святослав перейшов до викликів, які наразі існують в нашій країні, наприклад – функціонування дублюючих структур, що відповідають за добір та кваліфікаційне оцінювання суддів; складні й непрозорі процеси добору та кваліфікаційного оцінювання суддів й кандидатів у судді; відсутність стратегічного підходу у процесі прийняття законів, які стосуються судоустрою.

Програма USAID «Нове правосуддя» сприяє вирішенню цих проблем, як зазначив пан Святослав. Зокрема, була надана підтримка Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у доборі суддів до Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду; підготовлено рекомендації щодо вдосконалення Законів України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя»; надана підтримка Громадській раді доброчесності та Громадській раді міжнародних експертів в оцінці професійної етики й доброчесності суддів та кандидатів у судді.

Українським досвідом щодо викликів навколо незалежності суддів поділилась юридична радниця Програми USAID «Нове правосуддя» Ольга Ніколаєва. Пані Ольга у презентації висвітлила тему про потребу вдосконалення системи реєстрації та реагування на повідомлення про втручання у діяльність судді при здійсненні правосуддя. Зокрема, вона розповіла про проведений за ініціативою Програми статистичний й контекстний аналіз відкритих даних Реєстру ВРП із розміщенням повідомлень від суддів про втручання в їхню діяльність за період 2016 – перший квартал 2020 років; розробку рекомендацій на вдосконалення системи реагування на повідомлення про втручання та розробку проекту шаблону такого повідомлення. Головними висновками цього дослідження можна вказати необхідність підвищити юридичну визначеність поняття «втручання у діяльність судді» та надати суддям організаційну й методологічну підтримку для їхньої незалежної реакції на дії, які, хоча і не визначаються як «втручання у діяльність судді», але є перешкодами для здійснення правосуддя.

Загалом, круглий стіл пройшов насичено і показав потребу в більш детальному обміні досвідом між учасниками. Такі заходи вкрай важливі, оскільки дають змогу представникам з різних країн порівняти досягнуті успіхи, обговорити наявні законодавчі чи процесуальні прогалини, а також поділитися способами подолання викликів, з якими вони стикаються у своїх країнах.