На координаційній зустрічі донорів представлено законопроекти Уряду по впровадженню класичного суду присяжних

Впровадження класичного суду присяжних є одним із заходів з реалізації Національної стратегії в сфері захисту прав людини на період до 2020 року, затвердженої Президентом України в 2015 році, і відповідає положенням ст. 124 Конституції України. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) надає підтримку в становленні інституту присяжних в Україні, покликаного захищати право на справедливий суд і сприяти підвищенню довіри громадськості до судової влади.

За експертної підтримки USAID та Консультативної Місії Європейського Союзу Міністерство юстиції розробило низку законопроектів на удосконалення порядку залучення громадян до участі у здійсненні правосуддя (№№ 4190, 4191 та 4192), які на початку жовтня цього року Уряд подав до Парламенту. Ключові положення цих законопроектів стали темою обговорення під час чергової координаційної онлайн-зустрічі донорів та виконавців проектів у галузі верховенства права.  З ними учасників ознайомили Заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук і заступниця Директора Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Уляна Стефанюк.

Низка відповідних змін вноситься до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. Останній, зокрема, передбачатиме, що розгляд кримінальних справ, за винятком підсудних Вищому антикорупційному суду справ, у яких за вчинення злочину передбачено позбавлення волі на строк понад десять років або довічне, буде здійснюватися судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних.

Передбачено, що обвинувачений має право відмовитися від суду присяжних з тим, щоб його справа була розглянута колегіально судом у складі трьох суддів. Також, встановлено кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних відомостей особою, включеною до списку присяжних, та/або присяжним.

Серед запропонованих законопроектами новацій і удосконалений порядок формування списку присяжних, що його буде здійснювати Державна судова адміністрація (ДСА) та її територіальні управління. Передбачається надання ДСА права отримувати з Державного реєстру виборців інформацію і персональні дані, необхідні для формування списку присяжних. Пропонується змінити вимоги до особи присяжного, зокрема зменшено мінімальний вік для громадян, які будуть залучатися до здійснення правосуддя у якості присяжних, з 30 до 25 років і скасовано граничний вік у 65 років. Законопроектами передбачено, що участь громадян у здійсненні правосуддя в якості присяжного – це обов’язок, невиконання якого буде розцінюватися як неповага до суду, та відповідно такі особи можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Також передбачається, що присяжні будуть виключені з переліку суб’єктів, які зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як зазначив Олександр Банчук, розроблені Мін’юстом законопроекти є найбільш збалансованими порівняно до інших альтернативних ініціатив, зареєстрованих в Парламенті.

«Сила наших напрацювань в тому, що відповідальні за реалізацію цих положень органи, – Державна судова адміністрація, Центральна виборча комісія – обізнані із цим законодавством і будуть знати, як краще їх реалізовувати», – наголосив він.

Заступник міністра підкреслив важливість підготовчої роботи до впровадження змін на практиці, включно з напрацюванням нормативної бази та проведенням тренінгів по практиці в нових умовах для адвокатів, прокурорів і суддів, у разі ухвалення законопроектів Верховною Радою. У цьому контексті буде потрібна й допомога міжнародних донорів.

В зустрічі також взяли участь Джон Енгстром, радник з правових питань Департаменту юстиції США (Посольство США в Україні) і Томас Фланаган, старший радник із правової реформи Консультативної Місії Європейського Союзу в Україні. Вони ознайомили учасників заходу із досвідом функціонування суду присяжних в США та Ірландії й обмінялися думками щодо положень урядових законопроектів.